Активные виды спорта: яхтинг, дайвинг, рыбалка. — Страница 365

… У правилах міжнародної формули враховувалися вимоги зручності й безпеки, визначався спосіб обмірювання корпуса й вітрил, а крім того, установлювалася мінімальна водотоннажність швертботів: 0,75 тонни. Таким чином, перша міжнародна угода, касавшееся яхтостроения й поділу яхт на класи, повністю обійшло дрібні судна, зосередивши увагу на дорогих яхтах. Видимо, розвиток невеликих яхт був ще передчасним, хоча тяга в усьому світі до вітрильного спорту вимагала широкого розгортання міжнародного змагання, а не обмеження його вибраними класами яхт. У Лондоні були прийняті також міжнародні гоночні правила. Вони ґрунтувалися на положеннях, що застосовувалися в Англії. У цих правилах не вважалося обов'язковим, щоб екіпажі яхт складалися зі спортсменів-аматорів, і надавалося право вирішувати цей надзвичайно складне питання час від часу самим організаторам гонок. Однак найважливішою постановою лондонської конференції було створення Міжнародного союзу вітрильного спорту (ИЯРУ) - International Yact Racing Union (IYRU) зі штаб-квартирою в Лондоні. Організація ця спочатку мала досить дивний характер. У неї не було ніякого уставу. Завдання постійної комісії, що діє під головуванням одного з віце-президентів Англійської федерації вітрильного спорту, полягала в тому, щоб дозволяти будь-які суперечки, пов'язані із застосуванням міжнародної обмірної формули й міжнародних гоночних правил. Із цих питань їй стояло також консультувати національні федерації. Міжнародний союз вітрильного спорту був формально зареєстрований в 1907 році. Успішно працюючи в інтересах розвитку вітрильного спорту, цей союз лише 48 років через, 4 листопада 1955 року, затвердив свій формальний устав, що діє дотепер. Створення Міжнародного союзу вітрильного спорту не означало, однак, що до нього перейшло керівництво вітрильними змаганнями й організація олімпійських змагань. Міжнародний олімпійський комітет пильно оберігав свої повноваження й не бажав випускати з рук керівництво Олімпійськими іграми. У програмі IV Олімпіади в Лондоні в 1908 році передбачалися змагання по п'яти класах міжнародної лінійної формули: 15, 12, 8, 7 і 6 метрів. … Далее »